Івано-Франківський меморіальний сквер

Івано-Франківський меморіальний сквер — колишній міський цвинтар Івано-Франківська, пам’ятка державного значення. Тут було захоронено понад 10 тисяч людей.

Цвинтар засновано у 1782 році поза територією міста на вулиці Тисменицькій. Закладений згідно з декретом австрійського цісаря Йосифа ІІ про перенесення всіх цвинтарів з-під церков і костьолів на околиці міста.

Вхід до Станіславівського цвинтаря знаходився між теперішніми готелем «Надія» і театром. Ліворуч від входу, на місці сучасного театру була німецька євангельська церква (1883), яку за радянських часів перетворили на спортзал, а пізніше повністю зруйнували. Праворуч знаходилася спеціальна майстерня, де виробляли унікальні, не подібні між собою надгробні скульптури і гробівці. Їх роботи з часом були знищені та втрачені.

На початку 1980-х некрополь міста майже повністю був зруйнований. Ймовірною причиною знищення могил в той час могло послужити захоронення 143-ох січових стрільців, а також учасників польських повстань (1831 р.) та «Січневого повстання» (1863–1864 рр.). Після цього цвинтар закрили і перетворили його на сквер.

У 1982 році була виконана реконструкція скверу на меморіальний, — реставрували уцілілі могили, встановлені меморіальні дошки.

Повторна реконструкція меморіального скверу відбулася у 2002, під час якої на його території звели капличку.

З багатьох тисяч захоронень збережено тільки декілька, серед них:
Левко Бачинський (1871 – 1930)- віце-президент ЗУНР;
Денис Січинський (1865 -1909) – український композитор, диригент;
Маурици Гославський (1802-1834) – польський поет-повстанець;
Євген Желехівський (1844 – 1885) – професор і український мовознавець;
Кароль Снідзінський (1842 – 1877) – польський поет та учасник Паризької Комуни.