Виставка колажів Ніни Андрухович «Сотворіння саду»

Погляд, змах руки, стара тріснута фотокартка. запах руїни, прогулянка з найближчими, білий пес на білому снігу, тінь птаха на дорозі – нам подаються знаки. Нас підтримують у порожнечі, в самотності. Усе не так трагічно, ангели нас люблять.

Моя пам”ять дозволяє мені робити все, що я забажаю. Моя надія не має меж. Я змішую часи, перегортаю десятиліття, змішую простори і заселяю життям площини перетину. (Ю.А.)