Кому належить міський простір: Івано-Франківськ

У радянський час мистецтво та просвітництво цілковито слугували державній ідеології. Для розвитку та сприяння культури як ідеологічного рупору створювалися відповідні умови: з’явилась мережа культурних інституцій, кінотеатри та будинки культури. Це публічні простори, які свого часу були позбавлені можливості вільних зібрань та незаангажованих висловлювань громадян. Сьогодні ж значна частина цих об’єктів у занепаді.
В умовах декомунізації є можливість аналізувати та деконструювати «радянське», а не уніфікувати та засуджувати його загалом. Радянські публічні простори не є поганими лише тому, що вони мають «радянський» вигляд і створені в радянський період. Негативним був директивний ідеологічний вплив на функціонування таких об’єктів, як будинки культури та кінотеатри. Саме це перетворювало їх на інструмент пропаганди.

Численні об’єкти культурної інфраструктури залишилися в Україні з радянського часу і можуть та мають перетворитися з «квазіпублічних просторів» (як у радянський період) на сучасні культурні та мистецькі осередки.

Про ініціативу «ДЕ НЕ ДЕ»

Євгенія Моляр є учасницею самоорганізованої ініціативи «ДЕ НЕ ДЕ», що досліджує культурну та інфраструктурну спадщину радянського періоду.

Самоорганізована мистецька ініціатива «ДЕ НЕ ДЕ» у 2015 році розпочала довготривалий проект резиденцій «Над Богом» у напівзакинутому кінотеатрі «Росія» у Вінниці.

У 2017 року ініціатива «ДЕ НЕ ДЕ» працює над актуалізацією нефункціональних кінотеатрів у різних регіонах України. На стінах та зачинених дверях міських кінотеатрів вона показує фільми сучасних українських режисерів. Уже відбулися покази в Татарбунарах, Ізмаїлі, Білгороді-Дністровському, Подільську, Житомирі, таким способом нагадуючи глядачам про оригінальну функцію цих об’єктів і про важливість їх збереження та ревіталізації.