Простягається у східному напрямі від центру — вулиці Галицької та закінчується на виїзді з міста, переходить в дорогу на Тисменицю. Саме таким і була перша назва — Тисменицька дорога.

Вулиця Незалежності починалася за Тисменицькою брамою Станіславівської фортеці. На початку XIX століття фортечні мури були зруйновані, а спорудження залізниці через Станіславів та сполучення з вокзалом південної частини міста надала вулиці великого значення. Власне відтоді і сформувався новий центр міста — на початку вулиці Незалежності.

Нову назву Тисменицька дорога отримала у 1869 році (на 300-річчя Люблінської унії), ставши вулицею Сапіжинською. Її було так названо на честь Леона Сапєги,— польського політичного і громадського діяча. З тих пір вулиця стала головною в центрі та активною торгівлею.

По обидва боки споруджувались вишукані магазини, заманливі кав’ярні та цукерні. Це була презентабельна вулиця з широким тротуаром із тесаного каменю. У 1919—1922 роках вулиця носила ім’я Шевченка, у міжвоєнний період — повернуто назву Сапіжинська. За радянської влади вулиця весь час називалася Радянською. З лютого 1993 року вулиця носить теперішню назву — Незалежності.

«Стометрівка» — початок вулиці Незалежності. Ця назва умовна, оскільки справжня довжина «сотки» — 450 м. Крім того, початок стометрівки — фактично другий центр міста. На «стометрівці» знаходяться книгарні, крамниці, кафетерії, піцерії та ресторанчики. Тому, тут,— улюблене місце зустрічей мешканців міста та відпочинку, здійснення вечірніх прогулянок.