Виставка живопису Богдана Задорожного

Художник виставляється вкрай рідко. І кожну нову виставку вважає для себе черговим життєвим етапом відродження – полюванням на птаха Фенікса. Полювання за цим птахом здавна вважається небезпечним для життя заняттям. При спробі мисливця зловити символ відродження птаху Фенікса, вона спочатку засліплює зір, потім обпалює дотик і, якщо переслідування не припинилося – здійснює акт самоспалення.

Так і кожен новий етап творчості, вважає Богдан Задорожний, засліплює художника, змушує повірити в те, що він досяг небувалих висот, щоб пізніше розчаруватися в зробленому. Але тільки для того, щоб знову і знову вступити в боротьбу, знову і знову відроджуватися з попелу в своєму прагненні досягти вершин творчості.

Богдан Задорожний народився 1966 року в Києві. Як художник сформувався під впливом Франца Кляйна, Фернана Леже і, безумовно, свого батька – заслуженого художника України, лауреата Шевченківської премії Івана-Валентина Задорожного.

Декоративістика, українські етнічні мотиви, психоделічні образи і символи, казковість сюжетів притаманні роботам Богдана та «червоною ниткою» проходять через всі композиції автора. За по-народному примітивними формами ховається вітражна техніка і проявляється сенс кольору, що відображає дух природи, дух народу, який як птах Фенікс не перестає відроджуватися із століття в століття. Рано чи пізно полювання Богдана Задорожного буде вдалим – впевнений художник.