Виставка живопису Юрія Писаря Forte

Нечіткі форми балерин, які за півкроку розтануть в повітрі, парять в просторі без будь-якої опори і вступають з ним в підсвідомий невидимий зв’язок. Глибина чи поверховість кольору є абсолютно логічним вибором автора, випадковості йому не притаманні, і кожен знайдений відтінок лише підсилює посил автора. А от мазки, якщо картина створена в техніці олійного живопису чи бризки фарби ( притаманна Писарю авторська техніка акрилом так звана «злив«»), підпорядковується вже не раціональному, а інтуїтивному відчуттю.

На перший погляд часто монохромна площина готова поглинути силует жіночого тіла. Ця візуальна гра припиняється в тому випадку, коли художник застосовує силу раптового кольорового акценту на задньому плані: і вся увага йому. Стає чітко зрозуміло – автор маніпулює глядачем. Таким прийомом Юрій Писар свідомо “спантеличує” нас і перекидає фокус на те, що, здавалося б, другорядне. Він нас запитує, а що таке другорядне? Чи воно має тут місце? Чи є воно менш важливим?

Свою відповідь художник ніжно запаковує в, на перший погляд, випадкову світлу пляму, яка переливається тендітними краплями акрилового дощу.