Виставка живопису Олени Якимової Innerurban

Людина, досягнувши певного віку, визначає для себе орієнтири, починає розуміти себе. З часом вона свідомо окреслює своє місце у просторі та соціумі. Та людина, яка не просто пливе за течією, а приймає своє життя як власний витвір, розуміє важливість прийнятих рішень, аналізує свої перемоги та поразки, доволі чітко на певному етапі життя може визначити комфортне для себе середовище, свої «місця сили». Світогляд та вподобання формуються під впливом міської чи сільської культури. Вони постають детермінантами бажань та майбутніх пошуків і способів втілення життєвої мети.

Смисли, які людина визначає для себе впродовж життя є також пов’язані з її середовищем існування. Міська чи сільська культура не має постати визначником того чи це добре, чи погано. Радше це окреслює спосіб життя та характер пріоритетів. Важливим аспектом цього самовизначення постає також ставлення до природи, взаємодія з нею та бачення себе як складової природнього циклу.

Обставини особистого життя, питання вибору, самовизначення, мотивації та самоідентифікації, що усвідомлено постали переді мною в останні два роки спричинили появу серії робіт, які характеризують ці процеси моєї власної свідомо-підсвідомості. Художник є своєрідним медіатором. На чуттєвому, ще до моменту усвідомлення, рівні він може виступити умовним медіумом, передбачити принаймні своє майбутнє. Дана серія робіт стала предтечою визнаних та сформульованих ціннісних орієнтирів, але водночас страхів, невпевненості у вірності власних рішень, пошуку оптимальних часових проміжків (своєрідного тайм-менедженту життя). Зміни дали зрозуміти справжні бажання саме через засвоєнні їх у художньо-живописній формі.

Метою цього проекту є відверта розповідь на емоційно-абстрактному, чуттєвому рівні про життя в місті з його шаленим темпом, безперервним стресом і рідкісними можливостями “зупинок”, своєрідних кольорових стопкадрів. Відповідь на болючі питання…Що може стати цією паузою? Що потрібно для того аби сповільнити рух та озирнутися навколо?