Виставка Бориса Гуко «Світ дерева або Фан-фан (фантастична фанера)»

Помічаючи образи у лініях дерева, на дошці чи фанері, ми можемо безпосередньо на ній же малювати. Такий вид хмар-арту художник назвав «фан-фан» (фантастична фанера).

Хмар-арт є своєрідним анти-абстракціонізмом, бо якщо абстракціонізм перетворює реальність у плями, то хмар-арт навпаки – плями у реальність. Плями розповсюджені по різних об’єктах – звідси і різноманітні техніки, матеріали.

Стіну будинку ми не можемо забрати у майстерню, але можемо сфотографувати і малювати на збільшеній фотографії. Цей вид – «фан-фо» (фантастична фотографія). Може бути ще «мета-метал» (метафоричний метал) та ін.
Можна самому створювати «хмари» пластичною масою, накладаючи її на картон, потім працювати фарбами. Це – синтез скульптури і живопису.
Хмар-арт – це не тільки нові форми, але й новий зміст. Він кличе від побутовості, повсякденності до розширення часових і просторових рамок, до хмарних і позахмарних висот. Крім хмар-арту автор іншого напряму мистецтва, «метр-арт».

ХМАР-АРТ (хмаряне мистецтво)
Спостерігаючи за хмарами, ми часто бачимо, як серед мінливості форм виникають силуети високих гір, глибоких ущелин, замків, невідомих тварин, людей, казкових істот тощо. Образи швидко зникають, але художник може зафіксувати їх і, залежно від своїх уподобань, розвинути у твори мистецтва. Образи можна помітити не тільки в хмарах, а будь-де, у різних утвореннях природи – скелях, деревах, калюжах, морозних узорах, розрізах каменів, а також у витворах людей, над якими попрацювала природа за допомогою сонця, вітру, дощу та ін. чинників – хоча б на старих парканах чи облуплених стінах будинків.
Саме на такі стіни звертав увагу своїх учнів Леонардо да Вінчі. Ті висміювали дивакуватість свого вчителя, але деякі художники, особливо наступних поколінь, свідомо чи інтуїтивно застосовували його метод, розвиваючи свою уяву. Хто ж найбільше використовував цей метод, хто був предтечею хмар-арту? Це, насамперед, Ф. Гойя, а ще В. Блейк, М. Чурльоніс, С. Далі, М. Ернст, Л. Вайда, О. Редон, В. Чорноволенко, ?. Ерзя та ін. Не можу обминути і художників, які часто змальовували хмари: В. Тернер, Дж. Констебль, С. Палмер, М. Волошин, М. Реріх та ін. Серед сучасників мені відомі двоє: Н. Якимова (Москва) і М. Сиротенко (Київ).

Про автора
Борис Кононенко (псевдоніми: Борис Гуко, БІ Гуко)
Народився у Станіславі, тепер Івано-Франківськ.
З 1964 почав творчо працювати у живописі, літературі і, пізніше, художній фотографії. Особливо інтенсивно – з 1976 року, після поїздки у Кавказькі гори альпіністом. Позитивно також впливали подорожі по Карпатах, Оренбурзьких степах та ознайомлення з різними видами мистецтва і науки.
Учасник багатьох виставок (15 персональних) в Івано-Франківську, Києві, Казані, Оренбурзі.
Учасник фестивалю світломузики (Казань, 1987 р.).
Брав участь у розкопках жертв репресій сталінізму під Івано-Франківськом. Створив слайд-фільм на цю тему, який показував для широкої аудиторії у 1989-90 рр. у Києві і Харкові.
З 1994 року – почесний член Києво-Могилянського братства.
З 2009 року – член літературного об’єднання Радосинь.
Автор ілюстрацій для кількох збірок поезії, виданих у Києві, Санкт-Петербурзі.
У доробку автора сотні картин, віршів, тисячі акварелей, графічних творів, фоторобіт.
Близько 100 творів знаходяться у колекціях України і зарубіжжя.